Комбат 37 батальйону територіальної оборони Олександр Лобас відомий українцям, як легендарна особистість та справжній Захисник. З його участю центральні телеканали знімали десятки сюжетів, ще на початку війни він розповідав з перших джерел про оборону країни від російських найманців, про захист прифронтового Запорізького регіону.

Для запоріжців він справжній герой. Не залежно від політичних вподобань та міри патріотичного налаштування Вербна неділя 2014 року є днем гордості для левової частки населення міста. День, коли запоріжці довели, що Запоріжжя – це місто з яйцями пам’ятають усі, ним пишаються, про нього розповідають.  Олександр Лобас ще  до того, як податися на фронт очолював штаб територіальної оборони Запоріжжя, яка власне зіграла ключову роль у порятунку регіону від «рускої весни» в день ВеОлександр Лобас ще  до того, як податися на фронт очолював штаб територіальної оборони Запоріжжя, яка власне зіграла ключову роль у порятунку регіону від «рускої весни» в день Вербної неділі.

Сьогодні Олександр Лобас, окрім захисту країни займається й політичною діяльністю. Його ім’я потрапило до списку кандидатів у депутати міської ради Запоріжжя від політичної партії «Європейська Солідарність».

Oleksandr Lobas Олександр Лобас

У своєму інтерв’ю чоловік-легенда розказав заради чого пішов у політику, чому саме з ЄС та якими будуть пріоритетні напрямки діяльності в міській раді Запоріжжя

  • Ви маєте перший політичний досвід – балотуєтеся до міської ради Запоріжжя. Першочергово розкажіть чому ви йдете на вибори саме з «Європейською Солідарністю»?

У 2008 році я закінчив військову службу і вийшов на пенсію, але з початком війни я знову став до лав захисників, а далі побачив кардинально іншу армію, на моїй очах відбувалися зміни, армію формували фактично з нуля. Змінилося ставлення до самих військових, я маю на увазі озброєння, речове забезпечення, харчування, це був перший раз, коли держава почала звертати увагу на своїх захисників. Є дуже великі зрушення саме при Президентові Петру Порошенку. Я хочу продовження цього процесу, хочу, щоб місто ставало європейським і враховуючи географічне розташування запорізького регіону я розумію, що він має бути надійно захищеним. Саме тому «Європейська Солідарність», з цією командою я готовий реалізувати це, застосувавши весь свій досвід та знання.

  • Ви сказали про зміни в армії, вони продовжуються?

Я б сказав вони йдуть по інерції, ще з тих часів, але вона, на жаль вичерпується і дуже потрібно продовжувати робити кроки вперед, а не стояти на місці. Попри можливі помилки найперше кадрові, попередній Президент зміг підняти пласт, який десятиріччями ніхто і не думав підіймати. Він сформував і зміцнив армію в короткі строки і вона б стала ще міцнішою. А ми знаємо, що запорука успіху – це сильна армія, бо я ж як ми бачимо у великій політиці розмовляють мовою сили, вона нам потрібна для захисту, для незалежності. Основою кожної держави є її армія, її мова та віра. Всі інші надбудови мають бути закладені саме на цьому фундаменті, власне з цього і почала розбудову попередня влада. Не можна зробити добробут швидко, все, що збудовано на швидкоруч рано чи пізно впаде. В українській історії 2014-2019 років було дуже багато правильних кроків, які треба продовжити робити.

  • А ви точно запоріжець? Тут люблять казати, що армія, мова, віра це лише для «западенців»

Армія, мова, віра – це для свідомих українців, які розуміють глибину процесу державотворення. У кожній державі, окрім військового напрямку має бути розвинений ідеологічний, культурний та духовний. Це наша ідентифікація, наш індивідуальний генетичний код, який закладений нашими предками.  Це основа для виховання наступних поколінь. Згадаєте, такі великі корпорації як Google запитують в користувачів їх національність та мову, вони зацікавлені в українській мові й було б нонсенсом, якби ми її не цінували, або вважали непотрібною.

Я живу на Кічкасі і не бачу тут жодної української церкви, тут кожна перша – РПЦ. Як думаєте, які настанови люди чують в російських церквах, як це впливає на їхню ментальність та ідентифікацію? Ми ж чудово це знаємо, ми чуємо позиції російських священиків, котрі їздять до Росії, котрі отримують настанови від тих, хто благословляв терористів на вбивство українських військових та мирних жителів.

Так, я запоріжець, народився в Харківській області, але мої бабуся та дідусь все життя прожили тут. Багато років і я тут мешкаю та працюю. У Запоріжжі  хочу залишитися, до його розвитку хочу долучитися.

 Олександр Лобас Oleksandr Lobas

  • Ви самі в житті говорите українською?

Десь до 38 років я, як і більшість запоріжців не ставив до себе вимоги говорить українською, також вважав, що це не принципово. Але після Майдану, після перших проявів російської агресії для мене мова стала засобом ідентифікації себе.  Я хотів не просто відповідати на запитання – хто ти? Я українець! А відчувати себе українцем повноцінним, бути носієм та популяризатором рідної державної мови.

Було складно стежини за кожним словом, але я намагаюся говорити українською всюди. Доводиться десь себе ламати, але точно знаю – я на правильному шляху.

Може це дивно звучить, але хочу сьогодні подякувати Путіну за декілька речей – за те, що змусив нас задуматися хто ми, змусив відрізнити себе від мокшанського народу, змусив вчити українську мову. Він повернув нас до питання Незалежності. Не було б російської агресії, ми б не виявили тієї великої кількості гнид, які були і при владі  у тому числі на місцях, були в суспільстві. Через спільне горе українська нація почала формуватися та зміцнюватися саме не як народ, а як нація. У комфортних умовах людина не може дійти до цього головою і серцем, в умовах війни ми відчули все правильно і нарешті ідентифікувалися.

  • Ви пам’ятаєте день, коли запоріжці довели, що Запоріжжя – місто з яйцями? Вас у той день містяни запам’ятали добре, розкажіть якою була ваша роль.

Ще б пак, це історичний і героїчний день для міста, про нього, впевнений будуть розповідати з покоління в покоління.  Запоріжці тоді вкотре стримали російських найманців, які приїхали, щоб показати росіянам правильну картинку для вторгнення. У той день важливо було не перегнути палку, не дати емоціям керувати ситуацією. Коли люди взяли в оточення отих «акторів» російського «театру» їм треба було дати можливість залишитися неушкодженими, люди б їх розірвали. Ми мусили провести їх до приміщення Управління по боротьбі з організованою злочинністю, власне ми тоді вважали це своїм завданням. Разом з Правим сектором та іншими патріотично налаштованими організаціями ми створили коридор, щоб люди з оточення були доставленими до УБОЗ безкровно.

Ці люди вже не становили загрози, бо самі розуміли що завдання провалили, але мусили відповісти за спробу заколоту. Не дай Бог тоді б пролилася кров, це було б тією провокацією, яка була потрібна кремлю. Я на той час був начальником штабу самооборони в Запорізькій області, її представники власне і були серед тих запоріжців, що прийшли чинити опір «руской весне». Громаді тоді були потрібними холодні голови, які не дадуть емоціям зіграти недопустиму для нас роль.

  • Навіщо вам політика, чому вирішили балотуватися в принципі?

Давайте визначимося – це не політика, а господарська діяльність. Після звільнення з армії перед мною постало питання куди їхати жити, я не бачив для себе іншого міста окрім Запоріжжя. Люблю місто з самого дитинства, це історичне місто працьовитих людей, науковців та захисників української землі. Я побачив можливість тут жити і розвиватися як особистість, своїх дітей виховувати саме тут.

На жаль, за усі ці роки я не відчув покращення саме умов життя для людей. Вже багато років немає у Запоріжжі влади, яка б займалася господарською роботою, дбала про житлово-комунальне господарство, воно дошкуляє людям щодня. До парків запоріжці ходять лише тоді, коли відпочивають – у свій вихідний.  А до домівок повертаються щодня, це пріоритетом має бути – гідні умови життя та добрий стан будинків.  Розумію, що можу бути корисним на рівні прийняття рішень і відповідально кажу, що готовий долучитися до цих процесів.

Ще у 2014-2015 роках мені пропонували стати кандидатом і долучитися до команди різні люди, але тоді я більше був потрібним на фронті, тому навіть не розглядав цієї можливості. Зараз ситуація спокійніша, ніж у 2014 році, тому я можу дозволити собі долучитися й до інших важливих для України справ.

Дуже незадоволений тим, що Кічкас чомусь вважають «Тринадцятим кварталом», дивилися ж фільм Люка Безсонна? Ні, це не тринадцятий квартал, Кічкас дуже потужний район, але ті, хто має владу незацікавлені у тому, щоб дати можливість людям розвиватися та гідно жити. Їм краще  управляти людьми, для яких основні інстинкти переважають над бажанням розвиватися, знати, долучатися і бути корисними суспільству.

  • Чи маєте бачення якими практичними завданнями у складі депутатів міської ради буде займатися? Яка сфера цікавить найбільше?

Для мене, як для військового, найперше важлива безпека запоріжців, в усіх проявах, починаючи від безпеки для здоров’я, тут маю на увазі екологію, стан будинків, доріг і до безпеки власне життя. Тут мова йде про захист та оборону міста від можливих втручань ворога.

Мені б дуже хотілося посилити спроможність громади до протистояння злочинності.   Що власне і є зміцненням громадянського суспільства, яке буде небайдужим, пильним та відповідальним. Ми ж бачимо яка ситуація з контрабандою, з наркотиками в регіоні. Так, це справа правоохоронців, але і від людей багато що залежить, від їх уважності та бажання звернути увагу тих самих правоохоронців та певні дії чи осіб. Маю вже деякі напрацювання у цьому напрямку. Залюбки їх реалізую, якщо матиму таку нагоду.

У мене є ідея створення паркінгів з кількома рівнями, щоб розвантажити дороги від припаркованих автомобілів, бо вони сприяють аварійності. Мені цікаве питання термомодернізації  об’єктів, як соціальної інфраструктури, так і житлових будинків. Знаю, що у Запоріжжі є підприємство, яке має власні позитивні розробки і практичні напрацювання у цьому напрямку, тож будемо залучати людей, які працюють заради майбутнього. Підприємство, про яке кажу сьогодні не повірите, але воно владі нецікаве. Їм не потрібно, щоб комунальні підприємства економили енергоресурси, а цим самим зменшували суми в платіжках. Я не знаю і не хочу знати, які схеми там крутяться, але з людей вижимають як можуть, а тому ніхто нічого не робить. Нецікаво владі подбати, щоб послуги природним шляхом стали дешевшими, бо затрати на їх постачання будуть меншими.

Я переконаний, якщо правильно господарювати, то комунальні підприємства будуть прибутковими. Для прикладу скажу про опале листя, мудрі люди його збирають, переробляють і отримують дуже корисний для ґрунту гумус, його можна продавати і заробляти для громади. Немудрі комунальні підприємства листя збирають, спалюють і забруднюють атмосферне повітря, яке і без того в Запоріжжі важке, або скидають десь на купу.

Фінансову спроможність громади потрібно підвищувати. Успішною є та громада, яка може усі свої потреби забезпечити власними силами, щоб економічні процеси відбувалися всередині громади. Тоді громада житиме не лише коштом платників податків, а у тому числі завдяки заробіткам комунальних підприємств, які є власністю запоріжців.

Команда Європейської Солідарності це люди, які впровадять у місті найкращі практики країн, громад Європейського Союзу. Там вже все вигадали, відпрацювали, механізували. Все простіше, ніж ми думаємо, просто треба хотіти працювати для громади і задля розвитку.