У Запоріжжі, як і по всій Україні карантин, що пов’язаний з поширенням коронавірусної хвороби розпочався всередині березня. За два місяці до цього українські школярі були на зимових канікулах, пізніше на карантині, що пов’язаний із звичними для суспільства вірусними захворюваннями. Далі оголосили довготривалий карантин, який триває й досі.

На той час  і прогнозувати не можна було коли карантин закінчиться, які він матиме наслідки для освітнього процесу, психологічного здоров’я суспільства та економіки країни загалом. Майже два місяці тотальної ізоляції суспільства безперечно вплинули на психологічні процеси, учнів, а особливо підлітків, які з одного боку є ще дітьми, а з іншого суб’єктами, які усвідомлюють своє головне завдання – вчитися, в тому числі.

Регіонньюз вирішив проаналізувати, як працює в час карантину психологічна служба здоров’я  та які особливості процесів були зафіксованими.

Відділ  психологічного супроводу освітнього процесу науково-методичного центру департаменту освіти і науки  Запорізької міської ради наприкінці березня 2020 підготував блок методичних рекомендацій щодо організації діяльності практичних психологів і соціальних педагогів на час карантину.

Психологічна служба системи освіти Запоріжжя впродовж карантину була змушена вносити відповідні зміни у річні плани роботи і модифікувати свою діяльність таким чином, щоб забезпечувати реалізацію головної мети і завдань психологічної служби : збереження та зміцнення психічного й фізичного здоров’я учасників освітнього процесу, сприяння створенню умов психологічної безпеки, надання своєчасної психологічної і соціально-педагогічної допомоги тим хто її потребує, з огляду на специфіку закладу освіти, особливості й можливості здобувачів освіти.

У період тривалого карантину збільшилася потреба забезпечення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях.

Враховуючи особливі вимоги щодо здійснення діагностичної, корекційної, розвиткової та окремих форм профілактичної роботи, які потребують безпосереднього контакту зі здобувачами освіти та конфіденційності, ці заходи, в основному, не проводились у дистанційному режимі. Отже, пріоритетом діяльності на період карантину були визначені: просвітницький, профілактичний, консультативний і організаційно-методичний напрямок. Для проведення пріоритетних напрямів діяльності дистанційно рекомендовано використовувати платформи Skype, Zoom, консультування у телефонному режимі.

Було проведено декілька онлайн-опитуваннь для вивчення актуального емоційного стану здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних працівників.

«За даними аналітичної довідки щодо діяльності психологічної служби у системі освіти м. Запоріжжя, тематика звернень до працівників психологічної служби у цьому році була пов’язана з поширенням пандемії і періодом карантину. Так, більшість звернень тісно пов’язані з та стосуються підвищення рівня страху, стресу, тривожності – 40%, підвищення рівня конфліктності у родинах – 25 %, погіршення рівня психологічного здоров’я дітей і асоціальні прояви у поведінці – 20 %, ризики віртуального простору – 18% (залежність, фейкова інформація, кібербулінг). Кількість звернень за консультаціями до психологів закладів освіти за період карантину зросла більш ніж на 30% за рахунок «специфічних карантинних запитів». Як то: «у які ігри грати усією родиною», «як зняти у дитини тривожність, коли батьки у паніці», «як психологічно підготувати випускника до ЗНО» тощо. Окрім того, фахівці зазначають, що збільшення звернень до психологів можна пов’язати і з доступністю послуги «психолог-онлайн», з підвищенням рівня обізнаності у батьків та педагогів, і з потребою отримати емоційну підтримку. До речі, рівень адаптивності до змінених умов життя у дітей значно вищий.» – прокоментувала ситуацію Любов Кременецька, заввідділу психологічного супроводу освітнього процесу науково-методичного центру департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.

Окрім того, варто зауважити, що через вимушений карантин, у нашому суспільстві значно обмежена соціальна активність, і окрім біологічної загрози активно поширюється інформаційний вірус – фейкова інформація. Внаслідок цього велика кількість людей перебуває у стані постійного фонового хвилювання. Також значно підвищився рівень тривожності,  знизилась стресостійкість, з’явився неконтрольований страх тощо. Такі стани є деструктивними і небезпечними для психічного та фізичного здоров’я людини, адже перебування у постійній напрузі чи пригніченому стані може вилитись в апатію (в критичних випадках – депресію), агресивну поведінку.

Ситуація кризи і стресу може виявити і сильні сторони особистості, розвинути нові здібності та якості. З подібних криз виходять в плюс або в мінус – в розвиток або в дезадаптацію. Психологи радять дбати про себе, а за потреби – звертатися по допомогу, для того щоб зберегти себе цілісною і гармонійною особистістю для своїх рідних та друзів. Психологи наголошують, що стан тривожності значно полегшується, якщо з’являється людина, з якою можна поділитися тривогами щодо Covid-19, і вона виступає гарним слухачем, якого також можна вислухати й дізнатися, що ця людина теж переживає. Це той випадок, коли важливе взаєморозуміння, підтримка у протистоянні серйозній проблемі.

 

фото – www.storyblocks.com

Підготувала Софія Кінік

Баннер ЖК