Як стверджують журналісти, ДБР поквапилося відкрити кримінальне провадження аж за чотирма частинами різних статей Кримінального кодексу України:
“- ч. 2 ст. 190 – шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб,
– ч. 2 ст. 344 – втручання у діяльність державного діяча, вчиненого особою з використанням свого службового становища,
– ч. 2 ст. 328 – розголошення державної таємниці, що спричинило тяжкі наслідки,
– ч. 1 ст. 364 – перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу”Сайт ДБР мовчить, тож розберемо оприлюднену журналістами інформацію разом із фахівцями Tax&Customs Legal Bureau.

За ч. 2 ст. 190 може кваліфікуватися як групове шахрайство, так і одиночне повторне, а також шахрайство, яке завдало значної шкоди потерпілому. В принципі, сенс такої попередньої кваліфікації є, але потенційним підозрюваним тут буде не Лерос, а Єрмак молодший. Взагалі, це типовий приклад “торгівлі” тим, на що ані за законом, ані за потужністю свого впливу не здатний.

Ч. 2 ст. 344 в цій ситуації – “мертва” кваліфікація. Хоча б тому, що Голови ОП (якщо мова йде про втручання саме в його діяльність) немає в переліку державних діячів. Якщо мався на увазі якийсь інший державний діяч, в діяльність якого незаконно втрутився Лерос, то, як то кажуть, удачі…

Ч. 2 ст. 328 більшою мірою смішна, ніж утопічна, кваліфікація, адже до сих пір можлива “торгівля” посадами не входила до переліку інформації, яка становить державну таємницю, хоч це завжди і робилося таємно.

Щодо ч. 1 ст. 364 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), то тут, певно, сталася якась помилка, оскільки ч. 1 ст. 364 КК передбачає зловживання владою або службовим становищем. У свою чергу, перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу передбачено статтею 365 КК. Якщо записи робилися без участі працівників правоохоронних органів, то статті 365 тут не буде. Але і ч. 1 ст. 364 також немає в діях жодних фігурантів, оскільки прихована зйомка відео точно не входить до кола повноважень народного депутата, щоб нею можна було зловживати всупереч інтересам служби

Найбільш, на наш погляд, адекватно діяла САП

Ч. 2 ст. 369-2 КК України – зловживання впливом – найбільш коректна кваліфікація того, що відбулося. Але знов таки, Лерос тут явно не “суб’єкт”.

Насамкінець, варто зазначити, що ми описали своє бачення юридичної сторони питання. Якби прибрати політичну складову, то об’єктивні шанси на логічне доведення до суду має тільки шахрайство та зловживання впливом. І то під великим питанням, оскільки відзняте відео явно отримано у незаконний спосіб, а тому не буде допустимим доказом в суді

І всі це розуміють, тому, як завжди, мета була іншою.

І тут не можна не погодитися з Єрмаком. Той, кому це вигідно, ще в СЕРПНІ 2019 року знав, що так буде, і готувався до цього. Це його політична версія подій.

Але він, як і Зеленський, не озвучили власні юридичні версії того, що там робила людина, “схожа на Дениса Єрмака”…

Це тому, що у кожного в шафах є свої “Свинарчуки”?

Нагадаємо, раніне ми писали, що розвиток подій після оприлюднення відео сам Лерос назвав “театром абсурду”. Не зважаючи на те, у законний чи ні спосіб відео записували, з Леросом важко не погодитися.