Відомий у Запоріжжі журналіст, керівник медіа агентства «Агенція регіональних ініціатив» Олександр Павлов один з небагатьох представників регіональних ЗМІ поїхав на саміт в Нормандську форматі. В інтерв’ю для Регіонньюз він ділиться враженнями від організації, проведення та підсумків офіційної зустрічі.

Якою є Ваша – журналістська оцінка результатів саміту?

Зрозуміло, що вона є суб’єктивною. Розкажу про свою особисту журналістську думку з цього приводу.

Так, дива не трапилося. Але прорив, з моєї точки зору був. Моя позиція:  кожне досягнення на шляху до миру – це прорив. Домовилися про обмін полоненими. Українці повернуться додому. Не принципово скільки – 72 або менше. Навіть заради цього варто було зібратися в Парижі четвірці лідерів. Домовленість не стріляти до кінця року і розширення повноважень мандата ОБСЄ на цілодобовий моніторинг – це все хай не грандіозні, але цілком конкретні кроки.

Діалог розморожений. Домовлятися доведеться. Це визнав навіть Аваков, який контролює сили, що скандують гасла про “червоні лінії”. Лінії не перейдемо. Але і ключові питання про кордон і вибори в ОРДЛО не вирішені. Є чотири місяці, щоб знайти компроміси. У липні я проїхав по населених пунктах на лінії зіткнення. Попасна, Сєвєродонецьк, Слов’янськ, Бахмут, Покровск, Авдіївка. У людей, що там живуть є свої уявлення про “червоні лініі”. Їм потрібні мир і робота.

Президент України, на мою думку,  хоче більш вагомих результатів від Нормандського формату. Він проявляє гнучкість, не даючи, при цьому, опонентам шансу звинуватити його у відступництві. Це я відчув, спостерігаючи на нього на саміті. Він є заручником багатьох обставин, на нього тиснуть групи впливу української політики. Але з ним готовий вести діалог Путін і він цілком вписався в європейський політичний істеблішмент. Український президент наближається до того, щоб стати своїм для Макрона і Меркель. З огляду на те, що німецький канцлер скоро завершить політичну кар’єру, то саме в Макрона Зеленський може знайти посередника в переговорах з Путіним, з яким французький президент цілком ладнає.

  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook

До миру ще далеко. Подивимося, які карти викладуть на стіл лідери “четвірки” на новій зустрічі в квітні

Давайте поговоримо про організацію заходу, скажіть,  чи були проблеми з акредитацію саме для вас, як для регіонального журналіста?

Якщо говорити про саму процедуру заповнення заявки, то все було дуже просто та зрозуміло. Декілька  запитань про особисті дані та відомості про медіа, яке ви представляєте. Форму заповнив швидко, відправилася з першого разу. Суть проблем полягала в іншому, я практично до останнього дня не знав акредитували мене чи ні. Схвальна відповідь прийшла на пошту в суботу, а сам саміт відбувся уже в понеділок. В мене були реальні шанси не встигнути купити квиток. Втім, враховуючи мій досвід роботи на заходах подібного рівня, я квитки все ж купив, не очікуючи на підтвердження. Ми ж розуміємо, чим менше часу залишається до вильоту, тим дорожчими є квитки. Тож я купив їх в п’ятницю, вирішив – якщо раптом не акредитують, то все одно поїду, буду розбиратися на місці.

Пригадую, ви пробували організувати поїздку разом із місцевими журналістами, а в підсумку поїхали самі?

Не зовсім сам, мені компанію склала молода журналістка з однієї із запорізьких редакцій. Її шеф попросив приглянути, щоб все було добре і з перельотом і з роботою на заході. І чесно кажу, добре що я був поруч. Ситуація, що трапилася на саміті власне говорить про рівень його організації. Спершу ми близько 2 годин стояли в черзі до Єлисейського палацу, а коли настав час проходити контроль, то виявилося, що моєї молодої колеги у списках немає, така ж ситуація виникла ще з кількома журналістами і вони були змушені деякий час залишатися на вулиці. Тим часом я пішов розбиратися. Ненормальна ситуація, коли ти показуєш, що на пошту прийшло підтвердження участі, а зайти ти не можеш. Прес-служба палацу кивала на Посольство, а воно на прес-службу. Добре, що я знаю французьку мову і зміг доступно пояснити, що так не годиться. Дівчину впустили, коли з’ясували суть проблеми, а вона банальна до істерики – під час акредитації, людина, що складала списки, ім’я журналістки поміняла місцем з прізвищем. Інтернаціональне ім’я Софія поставили на місце прізвища!!!

  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook

Черги перед Єлисейським палацом

  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook
  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook

Чи багато було українських журналістів з точки зору пропорції і чи були саме з регіональних медіа?

В основному представники центральних ЗМІ. Багато телевізійників. Якщо я правильно оцінив, то з регіональних медіа були тільки я та Софія. Стосовно пропорції – приблизно рівна частина з усіх країн, представники яких були офіційними особами на заході. Українських журналістів було багато.

Українські журналісти спілкувалися з російськими, чи є відмінності у методиках роботи між нашими та не нашими?

Немає, усі працювали  приблизно однаково. За той час, що ми простояли в черзі до Єлисейського палацу усі намагалися знайти собі якусь справу. Шукали та записували експертів, спілкувалися та цікавилися думками поважних осіб. А чи спілкувалися журналісти Росії та України – ні, холод та відчуженість відчутна навіть здалеку. Можливо на якомусь побутовому рівні обмінялися фразами окремі особи. Але щоб говорили про журналістику чи політику, то такого я не бачив і не чув. А ось українські політологи – часті гості російських телеканалів, вони давали коментарі і для українських і для російських медіа.

А сама атмосфера, умови роботи? Провокації були?

Мені вдалося сфотографувати момент, коли охорона затримувала двох жінок з організації FEMEN, які оголили груди, на тілі був надпис «Stop Putin’s wars» –  «Зупиніть війни Путіна». Це мабуть і всі провокації.

  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook

охорона затримує голу жінку

Були також українські військові, які прийшли щоб нагадати про ті червоні лінії для Зеленського, про які активно говорили в Україні напередодні. Їх було мабуть чоловік 5. А про саму атмосферу – це була в певному сенсі – атмосфера хаосу, в усьому, починаючи від проходження до палацу і закінчуючи можливістю для журналістів працювати. Я про це сказав прес-секретарці Макрона Наталі Бодон наприкінці зустрічі, вона відреагувала дещо смішно – різко почала квапитися  і повідомила, що має справи.

Поясню, що маю на увазі під словом хаос. Про списки і відсутність у них окремих осіб я вже сказав, про двогодинне очікування на вулиці також. Окрім цього, був жахливий wi-fi, передати оперативно інформацію для ЗМІ було складно. Зала, в якій працювала преса, була непридатна для такої кількості журналістів. Загалом їх (журналістів – ред.) було близько 300. Посеред  роботи в  тій же непридатній залі журналістів зненацька вирішили погодувати. Дотягнутися до їжі не можна було, через щільність заповнення зали людьми, вийти з палацу і поїсти в якомусь закладі також нереально було, нам сказали – хочете, можете вийти, але назад не зайдете.

  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook

Зала в якій працювали журналісти

  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook
  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook
  • Facebhttps://www.facebook.com/RegionNews.net.ua/ook

Також ми не мали можливості поставити запитання, від країни могло прозвучати лише одне, тож наші домовлялися так, щоб в одному питанні містилося ще кілька.

Ви писали у соціальних мережах, що бачили випадково Путіна, за яких обставин?

То справді було не очікувано, він заходів до туалету і його супроводжували 6 охоронців. Це було вже наприкінці саміту, хтось із колег запитав чи задоволений він зустріччю, Путін щось ледь чутно пробурмотів. Те, що він сказав означало – так.

А сама прес-конференція, якщо говорити не заангажовано і максимально об’єктивно, то як поводився Зеленський та інші лідери країн?

Зеленський говорив офіційну частину доповіді українською мовою, на запитання російських журналістів відповідав російською. Мені здається, що він не всім задоволений тим, що сказав. В міру своєї емоційності, на дорікання російських журналістів про те, що їх не впускають до України, він гучно і активно заявив: «Так давайте приїжджайте, як готовий надати таку можливість». Мені здається це була дуже спонтанна відповідь і не обдумана. Після цієї фрази, наприкінці прес-конференції Зеленського оточили російські журналісти і наполягали на виконанні заявленого. Загалом український президент поводився доволі впевнено, може трохи хвилювався, але старався жартувати.

А як поводився Путін та інші учасники переговорів?

Поводився цілком, як господар ситуації, жорстко, беззаперечно, майже не залишаючи простору для маневру іншим учасникам зустрічі, перш за все, Зеленському: спочатку вибори, потім – межа. І, судячи з усього, був не дуже в настрої. Може звістка з WADA про заборону на виступи російських атлетів його так засмутила. Макрон був по-французьки розкутий і намагався модерувати ситуацію. Фрау Меркель морально підтримала українського президента, висловившись про те, що Мінські угоди не є чимось «закам’янілим».