«Мистецтво є одним із засобів єднання людей».
Л. Н. Толстой
Майже два місяці тому відбулася прем’єра нового кліпу «Медузи» відомого запорізького гурту «Фranko».
Колектив став відомим завдяки участі у музичних фестивалях міста і країни, а також завдяки участі на TV5 Tribute Show. Гурт складається з чотирьох осіб – Катерина Стаценко (вокал), Тетяна Стаценко (фортепіано та бек вокал), Павло Шустряков (гітара), Андрій Трофімченко (барабани). «Одного разу гітарист Фranko’ Павло Шустряков прийшов на репетицію і розказав, як він бачив сон, в якому він сидить на урвищі і грає на гітарі, у якої замість струн – проволока. І грає саме пісню “Медузи”, яка на той час була в процесі запису. З цього все і почалось. З часом ця ідея стала доповнюватись новими фантазіями, аж поки лідер гурту Катерина Стаценко не принесла сценарій зйомки.»
Тож маємо розмову з співачкою, авторкою пісень, актрисою театрі ім. Магара, фронтвуменом гурту – Катериною Стаценко.
В описі під відео сказано, що ідея і режисура кліпу твоя. Тексти до пісень пишеш також ти. Скажи, що тебе надихає?
«В описі під відео написана реальна історія того, що прийшов гітарист на одну з репетицій і розповів про свій сон. Тобто це навіть ідея не моя, але вона запала мені до душі. Потім, уявляючи собі як це все може бути, відштовхувалася від цієї ідеї для майбутнього сюжету кліпу. Взагалі я оточена творчими людьми і маю щастя з ними спілкуватися. Наприклад, про те, що треба викопувати людей звідкись придумала не я. Це придумав актор з театру, з яким я спілкуюся і чию уяву я дуже ціную. Бо у нього вона дуже цікава і нетипова. Тому частково це ідея нашого гітариста Павла Шустрякова, частково моя і людини, яка взагалі не в нашій команді.. А щодо натхнення. Як сказав Пабло Пікассо: «Натхнення існує, але воно приходить під час роботи». Тобто коли ти уже в процесі, саме тоді ти відчуваєш натхнення. Воно приходить не просто звідкись, ти його ніби притягуєш. Ніби налаштовуєш свої «антенки», і воно приходить.»
Скільки тривали зйомки кліпу?
«Головна частина зйомок – це були зйомки на морі. Знімали у Приморському посаді, біля Ботієвської електростанції, два дні. Ще були зйомки протягом однієї ночі у Запоріжжі. Ми витратили на зйомки рівно 37 тис. грн. Це для нас були дуже великі кошти. Але я хотіла зробити щось дорожче, ніж все те, що у нас було до цього.»
Це власні кошти чи спонсорство?
«В мене є зарплата, це вже добре. У мене є мама, яка дуже любить нашу музику і підтримує нас. А також з’явилася людина, яка нам дуже допомогла. Це Олег Сєровський, власник мережі заправок в Україні. Від дізнався про нас з TV5 Tribute Show. Тому маючи зацікавленість у таких проектах, він нам допоміг фінансово з меншою половиною суми.»
Тетяна Стаценко, яка є учасницею гурту, ще й твоя сестра по сумісництву. Розкажи які у вас стосунки? Як підтримуєте один одного, чи є конкуренція?
«Я знаю, що вона завжди мріяла співати ще з дитинства. Я мріяла співати і зараз співаю. А вона, мабуть, не така наполеглива. Тому зараз дуже хочу допомогти здійснити її мрію. І кажу їй, щоб вона у складі нашого гурту записала пісню зі своїм вокалом. Вона нещодавно показала мені свої напрацювання. І мені здається я дороблю це і прийде час, коли вона заспіває. Мабуть і конкуренція все ж таки є. Коли вона народилася, мені було п’ять років. Я була принцесою, мене всі любили і леліяли. І тут народилося «щось» і вся увага переметнулася з мене на неї. У дитинстві в нас були сварки, навіть бійки. Я ще зі школи писала пісні і вірші, а вона вже грала на клавішах. І я завжди її просила підібрати акорди. Коротше кажучи, просто задовбувала своєю творчістю ще з дитинства і мені здається, що у якійсь мірі я відбила у неї тягу до цього. Відчуваю свою вину у цьому. Якщо вона зараз почне себе реалізовувати, я буду рада, ніби трохи скину з себе свою вину. Тому конкуренція була раніше, а зараз мені хочеться їй допомогти.»
Що було найважчим у підготовці та процесі зйомок кліпу?
«На той момент, коли ми знімали відео на «Морозно», у мене вже була ідея до «Медузи». В Морозно ідея є, втілити її було дуже просто. Це було просто і дешево порівняно з Медузами. Ми відзняли Морозно за один день. А медузи за два дні і ніч з копійками. Над цим кліпом працювала величезна команда. Таня танцювала, їй робили постановку танцю. З ударником, Андрієм Трофименко, мені довелося декілька разів попрацювати, щоб він зрозумів свою роль. Актор у кадрі – це крутий талановитий запорізький актор. З ним також проводилася підготовка. І взагалі бути режисером за кадром і бути в кадрі одночасно – це дуже важко. Тобто ти спочатку бігаєш по полю, верещиш, а потім ти маєш бути в кадрі розслаблена, ніби в тебе все добре. Це дуже складно.»
Театр. У одному зі своїх інтрев’ю ти сказала, что ще п’ять років тому ти була неформатною актрисою. Що змінилося з тих пір? Чи твій неформат зараз у тренді в театрі?
«Я перестала робити акцент на театрі. Я дуже довго хотіла щось робити в театрі, але це не виходило, тому що було багато дівчат мого віку там. Мабуть вони були гарніші за мене, або талановитіші.. Я грала епізодичні ролі та у масових сценах. Згодом змінивши акценти і пріоритети, замість того, щоб страждати, стала писати пісні і робити музику. І в мене почали з’являтися невеличкі, але яскраві ролі. Тож мій неформат перестав бути неформатом. Теперь це формат. Як то кажуть, не треба йти за модою, треба її диктувати.»
Чим відрізняється Катерина Стаценко у житті від Катерини Стаценко на сцені?
«Сцена – це таке місце, де можна зловити кайф. І мені це зазвичай вдається. А у житті треба тримати руку на пульсі, не можеш просто розслабитись.»
Під час інтерв‘ю з Андрієм Куликовим на питання: «Чому пісня називається Аркадій», ти відповіла що написана вона була трохи скептично, з гумором і болем одночасно. Чому? Можливо пісня комусь присвячується? Хто цей Аркадій?
«Це пісня про розставання. Я вклала у неї сенс іронії та простішого сприйняття таких тяжких ситуацій життя. Тобто коли спочатку ти сприймаєш це серйозно, але ти маєш це пережити. Ти можеш просто іронічно до цього поставитися і зробити на це карикатуру, жарт.»
Чи багато пісень у тебе пісень присвячених комусь?
«Майже всі. Легше назвати ті, які не присвячені.»
Бліц. Я запитую коротко, ти можеш відповісти коротко, а можеш продовжити думку.
Драма чи комедія? Комедійна драма
Гори чи море? Море
Кіно чи театр? Кіно не існує без театру
Вірші або пісні? Пісні
Що важливіше свободи? Нічого
У чому сила? У свободі
У чому сенс життя? В тому, щоб отримувати кайф
Який меседж, бажання чи пророцтво ти передасиш Катерині, яка буде у майбутньому наприклад через 10 років.
«Я, мабуть, буду через 10 років розумніша ніж зараз. Тому тій Катерині зараз мої наставлення не потрібні. Але побажала б, щоб у неї було те, чого не вистачає теперішній Катерині. Фінансової стабільності, чесних відносин з людьми. Особливо з близькими. Мабуть побажала б дітей. Бо теперішня Катерина зовсім не розуміє як можна когось народити.»
Ти хочеш сім’ю та дітей? Налаштована на це?
«Ні. Я не розумію як це взагалі люди можуть когось іншого народити. Як можна добровільно когось народити? Мені не страшно, я просто не розумію сенсу у цьому. Наприклад, моя мама каже, що діти потрібні для того, щоб у старості не бути самому. Але ж це не гарантія, що ти не будеш сам. Ти можеш оточити себе купою людей, але все одно будеш почуватися самотнім, бо вони не розумітимуть тебе. Мені здається, якщо ти сам по собі не можеш бути щасливим, то ти не зможеш бути щасливим більш ні з ким. Ти просто заповниш свою порожнечу іншими людьми і краще не стане. Ні тобі, ні їм. Тому сенс? Спочатку треба розібратися у собі.»
Спілкувалася Софія Шишкіна
