Цьогоріч День Європи на Запоріжжі відсвяткували в найбільшому місті обласного підпорядкування – в Мелітополі. І хоча відстань від обласного центру до місця святкування була солідною (аж 127 кілометрів) гостей цього дня мелітопольці зустріли чимало.

Молоді люди в українському вбранні та з національною символікою додавали також європейських атрибутів, щоб продемонструвати – Запорізька область та Мелітополь зокрема – міста європейської країни.  Жовто-блакитні  стяги та прапори Європейського Союзу цього дня можна було побачити, як у центрі міста, так і в спальних його районах. Деякі мелітопольці вирішили проявити свою повагу до цього свята вивісивши символіку ЄС на вікнах та балконах власних квартир.

Святкування проходило у декількох локаціях, центром заходу став місцевий парк, там старшокласники розмістили тематичні стенди, які присвятили різним країнам Європейського Союзу. Біля кожного з них можна було більш детально познайомитися з кожною конкретною країною, дізнатися цікавинки з її історії, культури, національної кухні тощо. Для молодших школярів підготували тематичні вікторини, що містили запитання про Європу. Цікавим був і той факт, що окрім дітлахів, біля локацій зупинялися чимало дорослих, їм також хотілося почути щось нове про країни, які вони або вже відвідали, або ж планують. Такий метод знайомства гостей з Європою виявився не лише розважальним, а й дуже пізнавальним. Діти кажуть, – ті факти, які почули про окремі країни мотивували відвідати їх, хоча б в якості туриста.

Кожна школа обрала для себе ту країну, яка близька їй по духу і вже 5 років поспіль знайомлять людей з її родзинками та особливостями.

Схожий сценарій святкування Дня Європи застосовують вже 5 рік поспіль, за цей час українці вже чітко розуміють що саме святкують. Місцеві мешканці відзначили, що сприйняття Європи стало більш дружелюбним. Також вони повідомили, що досі не всі розуміли суть тих цінностей, які сповідують в країнах Європейського Союзу, але те, що вони встигли пізнати за останні 5 років  – надихає.

“Ще зовсім нещодавно мої односельці, та і що говорити – і я також сприймали Європу як щось далеке і не зовсім зрозуміле. Мушу сказати, була навіть доля якогось негативу і це недивно. Історично так склалося, що моє рідне місто багато десятиліть було під впливом російський телеканалів та місцевої преси, де Європейський Союз показували з боку чогось аж надто сучасного, того, до чого ми не були готові ментально. Нам здавалося, що все це не для нас, а якщо ми його торкнемося, то це нас зіпсує.

Втім, останні роки нам показали, що таке Європейський Союз. Маємо визнати, великою заслугою нашого зближення є відкриті кордони. У мене багато знайомих, хто вперше відвідав країни ЄС і вони кардинально змінили своє сприйняття. Я дуже шкодую, що цього не трапилося за моєї молодості, коли я могла черпати можливості та відкривати щось нове подорожуючи. Але ми ці можливості зараз можемо взяти для своїх дітей, цьогоріч моя донька буде пробувати вступили до Варшавського університету і я б дуже хотіла, щоб після навчання вона повернулася і продовжила будувати Європу в Україні.

Особисто для мене сьогодні свято і як бачите, в мене сльози на очах, бо я бачу, як змінюється моя країна і моє місто. Я дуже дякую усім, хто доклав зусиль, щоб День Європи святкували саме в Мелітополі, якщо нещодавно існував міф, що це радянське місто, то сьогодні сподіваюся ми його розвіємо.” – поділилася емоціями з журналістами Regionnews учасниця святкування Лариса Майтвійчук.

Були також учасники, які щиро зізналися, що боялися аж надто вільної демократії у всьому, яка є основною цінністю Європейського Союзу. Говорили про людей з нетрадиційною орієнтацією та незвичні для нас шлюби.

“Знаєте, не дарма у нас кажуть – “в страху очі великі”.  То таки правда, страх то природний інстинкт і на ньому добре грали політики протягом багатьох років. Нав’язали нам думку, що коли  ми подружимося з Європою, то маємо готуватися до, вибачте, я скажу як мені казали – до збочення нації. Лякали тим, що чоловіки будуть одружуватися з чоловіками, а жінки з жінками і ще багато всього іншого, ми цього боялися. Про переваги говорити було не прийнято.

Якщо розуміти суть європейських цінностей сповна, то я абсолютно згоден з тим, що Європа нам пропонує. Хіба погано щоб все було для людини, хіба погано, щоб кожен обирав сам як йому жити? А якщо, скажімо я, хочу щоб мої діти все розуміли і сприймали так, як їхні батьки, то старатимуся виховати її так, як хочу, а виросте, то прийме рішення самостійно.  У цьому світі кожен має бути щасливим” – сміливо зауважив Роман Григорів.

Минулого року основним центром святкування Дня Європи стала Широківська громада, вона демонструвала власні досягнення у 2017-2018 роках, показувала результати співпраці з європейськими організаціями та фондами, приймала закордонних гостей. Як це було, ви може згадати, – ми писали – День Європи на Запоріжжі підготувала громада, яка прагне стати європейським центром в області.

Начальник управління зовнішні відносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної ради Артур Бойко, виступаючи перед публікою наголосив на тому, що Мелітополь заслужив право стати центром святкування Дня Європи в Запорізькій області. Місто та район добре попрацювати, реалізували чимало цікавих проектів, у тому числі тих, які підтримували європейські організації та фонди.

“Протягом року ви ставили перед собою завдання та досягали хороших результатів практично на рівні з обласним центром, ви зробили вагомий внесок, щоб зблизити країну з Європою, а тому заслужили це свято і можете сьогодні збагнути його суть” – звертаючись до мелітопольців зауважив Артур Бойко.

Також чиновник підкреслив, що Мелітополь сьогодні є найбільш євроінтегрованим містом Запорізької області, тож святкування тут це логічно і правильно.

Варто зазначити, святкування Дня Європи в Україні почалося з 2003 року, проходило лише в окремих містах.  П’ять років тому цей день набув ще більш вагомого для українців значення, з того часу кількість людей, які приходить на святкування щороку збільшується. Якщо у 2014 році до святкування Дня Європи долучилося 8 мелітопольських шкіл, то цього року їх було 17.