Хто є хто: українцям представили досьє кандидатів у президенти

Журналісти ВВС  підготували інформацію про тих кандидатів у президенти, які вже зареєструвалися. Хто є хто та яку політичну силу представляє можна дізнатися у матеріалі.
В Україні завершилося виснуння кандидатів у президенти України. Загалом близько 80-ти осіб виявили бажання взяти участь і перегонах, але багатьом з них Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації через неналежне оформлення документів або через невнесення грошової застави 2,5 млн гривень.

Станом на 4 лютого ЦВК зареєструвала 30 кандидатів у президенти.

ВВС News Україна відстежує хід реєстрації. Хто вони – кандидати у президенти, – ви зможете бачити в одному матеріалі, який постійно оновлюється.

Останній день реєстрації кандидатів – 8 лютого. 8 березня 2019 року стане відомий остаточний перелік кандидатів, що братимуть участь у президентських виборах. Саме до цього дня претенденти матимуть право зняти свою кандидатуру.

Роман Безсмертний, 53 роки, колишній депутат парламенту і посол України у Білорусі, лідер партії “+380”

Роман Безсмертний зареєстрований кандидатом у президенти як самовисуванець.

Роман БезсмертнийКопирайт изображенияУНІАН

Роман Безсмертний народився на Київщині, закінчив історичний факультет Київського педагогічного університету ім.Драгоманова. На початку 90-х працював вчителем, у 1994-му став депутатом Верховної Ради від мажоритарного округу на своїй батьківщині. До парламенту обирався ще тричі, за партійними списками НДП, а потім – “Нашої України”.

Активний учасник Помаранчевої революції 2004 року, був комендантом наметового містечка. За президентства Віктора Ющенка нетривалий час працював в уряді, потім очолив фракцію “Наша Україна” у парламенті, був заступником глави секретаріату президента. У 2010-2011 роках – посол України у Білорусі. У 2016-му вступив до Аграрної партії України, але через два роки залишив партію. У 2015-2016 роках був представником України у Мінській контактній групі У січні 2019-го, оголосивши про намір стати президентом, створив свою партію – “+380”, маючи на увазі міжнародний код України і проголошуючи ціль об’єднання українців.

Віктор Бондар, 43 роки, депутат парламенту, лідер партії “Відродження”

ЦВК зареєструвала Віктора Бондаря як висуванця партії “Відродження”.

Віктор БондарКопирайт изображенияУНІАН

Віктор Бондар народився в Ленінграді. Закінчив юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого і “Київський політехнічний інститут”.

Наприкінці 1990-х Бондар працював у приватних компаніях, у 2000 році починає кар’єру держслужбовця в секретаріаті Кабінету Міністрів, де, зокрема, займав посади керівника Центру інформаційних ресурсів і начальника управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій департаменту внутрішньої політики. У 2005 – 2006 роках очолював міністерство транспорту та зв’язку України, згодом працював заступником голови секретаріату президента України.

З 2007 по 2010 рік, за президентства Віктора Ющенка, Бондар очолював Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, у 2010-2012 роках, коли країною керував Віктор Янукович, був заступником голови Державної митної служби України. У 2012 і 2014 роках вигравав вибори до парламенту у мажоритарному округу на Хмельниччині. З 2015 року – голова партії “Відродження”.

Юрій Дерев’янко, 45 років, депутат парламенту, один з лідерів партії “Воля”

Зареєстрований кандидатом у президенти від партії “Воля”.

Юрій Дерев'янкоКопирайт изображенияУКРІНФОРМ

Юрій Дерев’янко народився на Івано-Франківщині, закінчив Київський економічний університет. Під час навчання та після вишу займався бізнесом, зокрема, фармацевтичним, нерухомістю, поліграфією. Політикою почав займатися у 2006 році, приєднавшись до Партії промисловців та підприємців. У 2010 році став депутатом Івано-Франківської облради від партії “Фронт змін”, але через два роки залишив її через незгоду з діями керівництва.

У 2012 та 2014 роках виграв вибори до парламенту у мажоритарному округу на Прикарпатті. Деякий час входив до фракції “Самопоміч”, але згодом вийшов з неї через конфлікт із лідерами цієї фракції та кількома своїми однопартійцями. Навесні 2017-го партія “Воля” об’єдналася з “Рухом нових сил” Міхеїла Саакашвілі, але у грудні 2018 року Юрій Дерев’янко заявив про вихід з політичного партнерства з ним.

Микола Габер, 58 років, член Патріотичної партії України (ППУ)

ЦВК зареєструвала Миколу Габера як самовисуванця.

Микола ГаберКопирайт изображенияУКРІНФОРМ

Микола Габер народився на Одещині, закінчив Одеський національний університет ім. Мечникова, за освітою біолог, працював в інституті зоології НАН України. Окрім того, він видавав і редагував низку газет. У 1998-2002 роках був депутатом парламенту від фракції ПСПУ Наталії Вітренко. Але за час роботи в парламенті був членом фракцій «Громада» та «Батьківщина».

У 1998 році створив та очолив Патріотичну партію України. У 1999-му брав участь у президентських виборах, посів останнє місце, отримавши 0,12% голосів виборців. Улітку 2018 року він став організатором «Форуму патріотичних сил», за яким, як вважали, стояв лідер «Українського вибору» Віктор Медведчук. Проте сам Микола Габер це заперечував.

Ігор Смешко, 63 роки, екс-голова СБУ, лідер ГО “Сила і честь”

ЦВК зареєструвала Ігоря Смешка як самовисуванця.

Ігор СмешкоКопирайт изображенияУКРІНФОРМ

Ігор Смешко народився на Черкащині, має військову та юридичну освіти. У 90-ті роки був військовим аташе України у США, працював начальником головного управління розвідки міністерства оборони, заступником секретаря РНБО. У 2003-2005 роках, за президентства Леоніда Кучми, був головою Служби безпеки України. Ігор Смешко керував спецслужбами у той час, коли сталося отруєння кандидата у президенти Віктора Ющенка. Після приходу останнього до влади звільнився з військової служби і зайнявся політикою.

У 2006-му створив Центр стратегічних досліджень і аналізу. З грудня 2009 року – голова громадської організації “Сила і честь”. У 2014 році президент Петро Порошенко призначив Ігоря Смешка головою комітету з питань розвідки при президенті України. За зізнанням самого кандидата, невдовзі він написав заяву з проханням про звільнення з посади. Генерал-полковник, доктор технічних наук, є фахівцем у галузі керування високоточною зброєю.

Інна Богословська, 58 років, юрист, екс-депутат парламенту

Інна Богословська зареєстрована кандидатом у депутати як самовисуванець.

Інна БогословськаКопирайт изображенияУНІАН

Інна Богословська народилася у Харкові, закінчила Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. Майже 10 років працювала адвокатом, потім її професійна кар’єра була пов’язана з аудитом та консалтингом. Була депутатом трьох скликань Верховної Ради, вперше – у 1998-2002 роках, у складі фракції “Трудова Україна”. Спроба потрапити до парламенту за списком “Команди озимого покоління” у 2002-му була невдалою. У 2005-му очолила партію “Віче”, яка теж не пройшла до Ради.

Із 2007 по 2013 рік, два терміни поспіль, входила до фракції Партії регіонів у парламенті. Також була заступником міністра юстиції, головою Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. У 2010 році брала участь у президентських виборах, через це припинила членство у Партії регіонів. Одержала 0,41% підтримки виборців. Повернулася до партії, але вийшла з неї після розгону акції студентів у листопаді 2013 року.

Володимир Зеленський, 40 років, шоумен, актор

Центрвиборчком зареєстрував Володимира Зеленського як висуванця партії “Слуга народу”.

Володимир ЗеленськийКопирайт изображенияУНІАН

Володимир Зеленський народився у Кривому Розі, там навчався на юридичному факультеті філіалу Київського національного економічного університету ім. Гетьмана. За фахом не працював. Ще у виші став активним учасником КВК, спочатку команди “Запоріжжя-Кривий Ріг-Транзит”, потім – “95-й Квартал”. Згодом він та його команда почали співпрацю із телеканалами “1+1” та “Інтер”, через деякий час Володимир Зеленський став одним із власників студії “Квартал 95”. Впродовж 2010 – 2012 років він двічі, з перервами обіймав посаду генерального продюсера телеканалу “Інтер”. Залишив посаду, посилаючись на творчі плани “Кварталу 95”. На сьогодні Володимир Зеленський знявся або ж був одночасно актором і продюсером у понад 10-ти повнометражних художніх фільмах.

У 2017-му мін’юст зареєстрував партію “Слуга народу”, яка через рік висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти. Назва партії повторює назву фільму, в якому актор зіграв головну роль – президента країни.

Сергій Тарута, 63 роки, депутат парламенту, бізнесмен, лідер партії “Основа”

ЦВК зареєструвала Сергія Таруту як висуванця партії “Основа”.

ТарутаКопирайт изображенияGETTY IMAGES

Сергій Тарута народився у Донецькій області, має освіту інженера та менеджера зовнішньоекономічної діяльності.

Починав трудову діяльність на металургійному заводі “Азовсталь”, згодом став гендиректором підприємства. Із 1995 року – виконавчий директор, потім – голова правління корпорації “Індустріальний союз Донбасу”.

Він є головою наглядової ради “Української гірничо-металургійної компанії” та президентом донецького футбольного клубу “Металург”. Сергія Таруту вважають одним із найбагатших людей в Україні.

На початку конфлікту на Донбасі у 2014 році був головою Донецької облдержадміністрації, на дочасних виборах до парламенту восени того ж року став депутатом по мажоритарному округу Донеччини. Позафракційний, працює у комітеті з питань культури і духовності. У 2017 році створив і очолив партію “Основа”.

Руслан Кошулинський, 49 років, заступник голови партії “Свобода”

ЦВК зареєструвала Руслана Кошулинського як висуванця партії.

Руслан КошулинськийКопирайт изображенияУНІАН

Руслан Кошулинський народився у Львові, після школи закінчив кооперативний технікум, працював кухарем. Вищу освіту здобув у 37 років, у Тернопільському економічному університеті, за спеціальністю “право”. Є членом “Свободи” із 1996 року, був помічником лідера партії Олега Тягнибока у парламенті. Із 2008 року – заступник голови партії. У 2012-2014 роках був віце-спікером Верховної Ради, потрапивши до парламенту за списком “Свободи”.

Із осені 2014-го, протягом року воював у зоні АТО, повернувшись, брав участь у виборах мера Львова. Поступився Андрію Садовому у другому турі голосування, отримавши понад 36% підтримки. Зараз – депутат Львівської міськради. На виборах президента є спільним кандидатом від націоналістичних партій – “Свободи”, С-14, ОУН, КУН, “Правий сектор”.

Олександр Данилюк, 37 років, адвокат, голова “Центру оборонних реформ”

Центрвиборчком зареєстрував Олександра Данилюка як самовисуванця.

Олександр ДанилюкКопирайт изображенияУНІАН

Олександр Данилюк народився в Києві, навчався у Київському національному економічному університеті за фахом “правознавство”. Брав активну участь в акціях “Україна вставай!” та “Україна без Кучми” на початку 2000 років. У 2010-му оголосив себе організатором “Податкового майдану”. Тоді ж став координатором громадянського руху “Спільна справа”.

У січні 2014 рок, під час Євромайдану, МВС оголосило Данилюка в розшук і висунуло йому звинувачення в організації масових заворушень, що призвели до тяжких наслідків. Це сталося після того, як рух “Спільна справа” захопив приміщення міненерго та мінАПК. Згодом стало відомо, що він нелегально перетнув державний кордон України та виїхав до Лондона. 26 лютого 2014 року обвинувачення з нього зняли. Із липня по листопад 2014 року Данилюк був радником міністра оборони. Залишив цю посаду, коли його призначили на чолі новоствореного Центру оборонних реформ.

Ілля Кива, 41 рік, екс-керівник департаменту Нацполіції України

Центрвиборчком зареєстрував Іллю Киву як висуванця Соціалістичної партії України.

Ілля КиваКопирайт изображенияУНІАН

Ілля Кива народився на Полтавщині, має освіту педагога та юриста. Спочатку працював на промислових підприємствах, після закінчення Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого та отримання звання майора міліції подальшу трудову діяльність пов’язав із правоохоронними органами. Працював у Полтавській області, а після початку конфлікту на сході України був одним і керівників поліції у Донецькій області, потім – на Херсонщині. Нетривалий час був командиром батальйону “Полтавщина” в зоні АТО.

У 2015 році очолив департамент протидії наркозлочинності Нацполіції, але після відмови проходити переатестацію і психологічне тестування через рік був звільнений з посади. У 2014 році невдало балотувався до Верховної Ради в одномандатному округу Херсона. У липні 2017-го оголосив, що очолив Соціалістичну партію України, у той час як навколо лідерства в СПУ тривалий час тривають суперечки.

Олександр Мороз, 74 роки, екс-спікер парламенту, голова Соціалістичної партії Олександра Мороза

Олександр Мороз зареєстрований кандидатом у президенти від своєї партії.

Олександр МорозКопирайт изображенияTARASOV/UKRINFORM

Олександр Мороз народився на Київщині, закінчив Українську сільськогосподарську академію та Вищу партшколу при ЦК КПУ. До 1976 року працював за спеціальністю інженера, потім перейшов на партійну роботу до Київського обкому КПУ. У 1990 році, ставши депутатом Верховної Ради УРСР, очолив у ній комуністичну більшість. Після проголошення Незалежності і заборони Компартії створив Соціалістичну партію і став її керівником. Двічі був головою парламенту, кілька разів балотувався на виборах президента, найкращий результат – третє місце у 1994 році, із 13% підтримки. У 1996-му як спікер Ради відіграв ключову роль в ухваленні Конституції.

Олександр Мороз у 2000 році першим оприлюднив “плівки Мельниченка”, що призвело до “касетного скандалу” і масових акцій протесту проти президента Леоніда Кучми. У 2006-му став головою парламенту за підтримки Партії регіонів і КПУ, всупереч коаліційній угоді з “Нашою Україною” та блоком Юлії Тимошенко. Це призвело у подальшому до розпуску парламенту і падіння рейтингу СПУ та самого Мороза – на виборах президента у 2010 році його підтримало близько 0,4% виборців. Згодом його партія зазнала розколу, кілька людей оголосили, що є лідерами СПУ. Олександр Мороз, вважаючи, що партія по-рейдерськи захоплена, зареєстрував у мін’юсті свою, Соцпартію Олександра Мороза.

Дмитро Добродомов, 42 роки, народний депутат

ЦВК зареєструвала Дмитра Добродомова як самовисуванця.

Дмитро ДобродомовКопирайт изображенияУНІАН

Дмитро Добродомов народився у 1977 у Львові. Навчався на електромеханічному факультеті університету “Львівська політехніка”, згодом закінчив факультет післядипломного навчання науково-педагогічних працівників Львівського національного університету за спеціальністю “Журналістика”.

Більша частина кар’єри кандидата була пов’язана із журналістикою і медіабізнесом: З 1998 по 2007 – у видавничому домі “Експрес”, у 2008 – в “Агенції журналістських розслідувань”. У 2010 стає генеральним продюсером телеканалу ZIK, де також виступає автором і ведучим. У 2012 обіймає посаду гендиректора ZIK. У 2014 році Добродомов був обраний народним депутатом України у мажоритарному округу.

Аркадій Корнацький, 65 років, народний депутат
Аркадій КорнацькийКопирайт изображенияУНІАН

Аркадій Корнацький народився на Миколаївщині, закінчив факультет економіки та права Університету дружби народів імені Патріса Лумумби в Москві, де здобув освіту за спеціальністю “міжнародне право” і “перекладач англійської мови”. Після завершення навчання певний час жив і працював у Москві. Після повернення до України у 1998 році займається бізнесом. У 2005 отримує українське громадянство. У 2008 стає радником голови секретаріату президента Віктора Ющенка.

У 2012 році він брав участь у парламентських виборах у 132-му окрузі у Миколаївській області, але програв кандидатові від Партії регіонів. Корнацький заявив про фальсифікації, і зрештою ЦВК результати голосування не визнало. Але під час перевиборів у 2013-му знову програв. На парламентських виборах 2014 року виграв вибори по тому ж округу за підтримки блоку Петра Порошенка.

Юлія Тимошенко, 58 років, лідер партії Батьківщина

Центрвиборчком зареєстрував Юлії Тимошенко як висуванця її партії.

Юлія ТимошенкоКопирайт изображенияУНІАН

Юлія Тимошенко народилася у Дніпропетровську. Там же у 1984 закінчила університет за спеціальністю інженер-економіст. У 1990-х займалася бізнесом, пов’язаним із енергоресурсами, в 1995 очолила компанію “Єдині енергетичні системи України” (ЄЕСУ). У 1997 Тимошенко вперше обралася народним депутатом, у 1999 році створила всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. На початку 2000-х Тимошенко бере активну участь в акціях протесту “Україна без Кучми”. У 2004 році відмовляється боротися за пост президента на користь Віктора Ющенка. Після Помаранчевої революції очолила перший “післяреволюційний” уряд, але затрималася у ньому недовго – вже за кілька місяців Ющенко відправив Тимошенко у відставку і назвав її призначення своєю “найбільшою помилкою”.

На парламентських виборах у 2006-му БЮТ здобуває 22% голосів, але все одно опиняється в опозиції. Після позачергових виборів 2007 року Тимошенко знову стає прем’єр-міністром. На президентських виборах 2010 року Тимошенко поступається Віктору Януковичу. Незабаром проти неї відкривають низку кримінальних справ за “зловживання на посаді”: від закупівлі авто для сільської медицини до підписання газових угод із Росією. У серпні 2011 її арештовують, а у жовтні засуджують до семи років в’язниці. На волю Тимошенко вийшла 22 лютого 2014 року, після втечі Віктора Януковича з України. На президентських виборах 2014 року вона набрала 12,84% голосів.

Олександр Вілкул, 44 роки, депутат парламенту

Олександр Вілкул кандидатом у президенти зареєстрований від партії “Опозиційний блок – Партія миру і розвитку”.

Олександр ВілкулКопирайт изображенияУНІАН

Олександр Вілкул народився у Кривому Розі, закінчив Криворізький технічний університет за спеціальністю гірничий інженер. Починав кар’єру на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті, згодом був одним із керівників цього підприємства. Потім працював на підприємствах, що входять до “Метінвест Холдинг” Ріната Ахметова, у тому числі був гендиректором “Північного гірничо-збагачувального комбінату”. Його батько – Юрій Вілкул – мер Кривого Рогу останні майже 10 років.

У 2005 році Олександр Вілкул боровся за пост мера Дніпра (на той час – Дніпропетровська), але у другому турі програв Борису Філатову. Депутат парламенту від Партії регіонів – із 2006 року. У 2010-му був призначений главою Дніпропетровської облдержадміністрації, а у 2012-му – віце-прем’єр-міністром в уряді Миколи Азарова. Був на цій посаді до усунення Віктора Януковича з посади президента. На дострокових виборах парламенту восени 2014 року пройшов до Верховної Ради за списком партії “Опозиційний блок”.

Олег Ляшко, 46 років, депутат парламенту, лідер Радикальної партії

Центрвиборчком зареєстрував Олега Ляшка як висуванця його партії.

Олег ЛяшкоКопирайт изображенияGETTY IMAGES

Народився у Чернігові, закінчив Харківський державний педуніверситет та Київський університет ім. Шевченка за спеціальністю “міжнародний бізнес”. У 1990-х працював у журналістиці, зокрема головним редактором газети “Політика”.

У 2000-х Ляшко двічі проходив до Верховної Ради за списком Блоку Юлії Тимошенко. У 2010 його виключили з фракції БЮТ за співпрацю з коаліцією президента Януковича. Після цього він розпочав свій власний проект – Радикальну партію. На парламентських виборах 2012 року вона набрала 1%, але сам Ляшко зумів пройти до Ради через свій округ в Чернігівській області.

На позачергових парламентських виборах 2014 року Радикальна партія отримала вже 7%. Зараз до фракції входить 21 депутат. Спочатку Радикальна партія приєдналася до провладної коаліції, але вже у 2015 вийшла з неї: тоді, як заявив політик, його політична сила перейшла до опозиції.

Юрій Бойко, 60 років, депутат парламенту, лідер “Опозиційної платформи – За життя”

Центрвиборчком зареєстрував Юрія Бойка як самовисуванця.

Юрій БойкоКопирайт изображенияУНІАН

Юрій Бойко народився на Донеччині, освіту здобув у Москві, за фахом – хімік-технолог. Почавши працювати як майстер хімічного заводу “Зоря” у Рубіжному, згодом став гендиректором цього підприємства. Обіймав керівні посади на підприємствах ПЕК, зокрема, “УкрТатнафта”, “Укртранснафта”. Три роки, до 2005, керував держкомпанією “Нафтогаз України”.

Згодом був міністром енергетики та віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова. Опозиція звинувачувала Юрія Бойка у причетності до компанії “РосУкрЕнерго”, яка була монополістом на газовому ринку України і діяла, як твердили її опоненти, в інтересах Росії.

Вважається близьким до опального олігарха Дмитра Фірташа. ГПУ веде кримінальну справу про так звані “вишки Бойка” – плавучі бурові установки у Чорному морі, які, за даними ГПУ, були придбані за завищеними цінами у посередника. У цій справі Бойко – свідок. Однак через анексію Криму і захоплення вишок Росією слідство у справі загальмоване.

Має звання “Героя України”. Був одним із очільників Партії регіонів. Після втечі Віктора Януковича з України навесні 2014-го Юрія Бойка виключили з партії – після того, як він подав документи на реєстрацію кандидатом у президенти. Згодом він став депутатом парламенту і очолив фракцію “Опозиційного блоку”.

Незадовго до початку виборчої кампанії підписав угоду із партією “За життя!” Вадима Рабіновича, що призвело до розколу “Опоблоку” і появи партії “Опозиційна платформа – За життя”, в якій Юрій Бойко – співголова і до якої долучився, зокрема, Віктор Медведчук.

Кандидатом у президенти Олександра Шевченка висунула партія УКРОП.

Олександр ШевченкоКопирайт изображенияУНІАН

Олександр Шевченко народився на Івано-Франківщині, закінчив Чернівецький університет ім.Федьковича за спеціальністю “радіотехніка”. З 2004-го, протягом десяти років був директором компанії “Скорзонера”, яка є власником гірськолижного курорту “Буковель”, зараз є почесним президентом цього туристичного комплексу. Був автором ідеї про створення в “Буковелі” умов для проведення зимових олімпійських ігор.

У 2014 році став депутатом Верховної Ради від мажоритарного округу в Івано-Франківській області. У парламенті входив до фракції блоку Петра Порошенка, але у 2015-му вийшов з неї. Партія УКРОП, яку пов’язують із Ігорем Коломойським, висунула його кандидатом у президенти за результатами праймеріз – внутрішнього партійного голосування.

Роман Насіров, 39 років, екс-голова Державної фіскальної служби України

Зареєстрований кандидатом у президенти як самовисуванець.

Роман НасіровКопирайт изображенияУНІАН

Роман Насіров народився у Чернігові, має освіту економіста та юриста. Його кар’єра впродовж 2005-2013 років була пов’язана із компаніями, які займаються торгівлею цінними паперами. До обрання в парламент у 2014-му за списком блоку Петра Порошенка керував Державною продовольчою зерновою корпорацією України, а в 2015-му очолив Державну фіскальну службу України.

У березні 2017-го НАБУ затримало Романа Насірова у рамках розслідування кримінальної справи депутата ВРУ Олександра Онищенка. Згодом звинувачення були висунуті і самому Насірову – у заподіянні збитків державі у розмірі два мільярди гривень. Розслідування також виявило наявність у нього британського громадянства.

Уряд звільнив Романа Насірова з посади на початку 2018 року. Сам екс-чиновник усі звинувачення відкидає і через суд домігся рішення про порушення під час його звільнення. Найгучнішим скандалом у справі Насірова стали спроби доставити його до суду для обрання запобіжного заходу – він відмовлявся залишати лікарню, а потім брав участь у засіданні суду, лежачи на ношах. Кримінальна справа не завершена.

Геннадій Балашов, 57 років, бізнесмен, лідер партії “5.10”

Кандидатом у президенти його висунула партія “5.10”.

БалашовКопирайт изображенияУНІАН

Геннадій Балашов народився і здобув освіту економіста у Дніпрі (колишній Дніпропетровськ). Після навчання свій бізнес будував на торгівлі, у тому числі комісійними товарами. Створив у Дніпропетровську мережі універмагів, дискотек та інших розважальних закладів. У 2002 році заснував і очолив у Києві елітне агентство нерухомості “Липки”. Практикує як бізнес-тренер, стрес-менеджер, був ведучим на теле- і радіоканалах.

Наприкінці 90-х і у подальшому був членом різних партій – “Міжрегіональний блок реформ”, “Яблуко”, Народно-демократичної, “Красива Україна”. Був депутатом ВРУ у 1998-2002 роках, потім ще кілька разів невдало балотувався до парламенту, а також був претендентом на посаду мера столиці. У 2014-му створив і очолив партію “5.10”, яка домагається скасувати більшість податків в Україні і запровадити замість них 5% податку з продажу і 10% податку на прибуток.

Ольга Богомолець, 52 роки, депутат Верховної Ради України

Ольгу Богомолець Центрвиборчком зареєстрував як самовисуванця.

Ольга БогомолецьКопирайт изображенияУНІАН

Ольга Богомолець народилася у Києві, в родині відомої лікарської династії. Ім’я її прадіда, Олександра Богомольця, носить Національний медичний університет, який вона теж закінчила. Нині Ольга Богомолець – доктор медичних наук, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я. Ольга Богомолець є засновником Клініки лазерної медицини, яку вона очолювала у 2003- 2014 роках.

У 2004-2005 роках була особистим лікарем Віктора Ющенка, а також координатором медичної служби Майдану під час Помаранчевої революції та Євромайдану у 2013-2014 роках. Брала участь у виборах президента у 2014 році, посіла восьме місце серед 20 кандидатів, отримавши 2% підтримки виборців. На дочасних виборах парламенту стала депутатом від блоку Петра Порошенка. Послідовно критикує медичну реформу в Україні і міністра охорони здоров’я Уляну Супрун.

Анатолій Гриценко, 61 рік, лідер партії “Громадянська позиція”, екс-міністр оборони

Анатолія Гриценка висунула кандидатом у президенти його партія.

Анатолій ГриценкоКопирайт изображенияUNIAN

Анатолій Гриценко народився на Черкащині, навчався у суворовському училищі, потім – у Київському вищому військовому авіаучилищі. Пройшов шлях від військовослужбовця та воєнного аналітика до міністра оборони й голови парламентського комітету. На президентських виборах 2004 року працював у штабі Віктора Ющенка. У 2005-2007 роках – міністр оборони в урядах трьох прем’єрів: Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича. У 2010 році вперше балотувався на посаду президента, але набрав лише трохи більше ніж 1%. Неуспішною була і спроба його партії “Громадянська позиція” потрапити до Верховної Ради восени 2014 року.

Анатолій Гриценко проголошує ключовим завданням боротьбу з корупцією. Пропонує змінити Конституцію так, щоб президент країни очолював виконавчу владу. Конфлікт на Донбасі та питання Криму пропонує вирішувати через чотиристоронні переговори України, Росії, США та представників Євросоюзу.

Євген Мураєв, 43 роки, депутат парламенту, лідер партії “Наші”

Євгена Мураєва висунула кандидатом у президенти його партія.

Євген МураєвКопирайт изображенияUNIAN

Євген Мураєв народився на Харківщині, має економічну та юридичну освіти, двічі обиравася до Верховної Ради. До того, як став членом парламенту, був депутатом Харківської облради, за часів президентства Віктора Януковича – главою держадміністрації у рідному Зміївському районі. Починав бізнес із торгівлі паливно-мастильними матеріалами, згодом став гендиректором “Східної фінансової групи”, до якої входить низка підприємств. Є власником інтернет-видання MIGnews, телеканалу NewsOne, харківського інтернет-каналу “Робінзон ТБ”. За часів Януковича входив до депутатської групи “За мир та стабільність”, у нинішньому парламенті – фракції “Опозиційного блоку”. Вийшов з неї, а також залишив партію “За життя!” Вадима Рабіновича і створив власну партію “Наші”.

Війну на Донбасі називає “громадянським конфліктом”, вигідним чинній владі. Так само вважає вигідною Банковій анексію Криму, бо переконаний, що влада не зацікавлена у поверненні п’яти мільйонів виборців, які її не підтримують. Водночас визнає Крим українським. Революцію гідності називав “державним переворотом”, є противником декомунізації. Олега Сенцова називав “терористом для частини населення”. За ці слова вибачався, однак залишився при своїй думці, що влада “кинула Олега разом з Кримом”.

Віталій Купрій, 45 років, депутат Верховної Ради України

Центрвиборчком зареєстрував безпартійного Віталія Купрія як самовисуванця.

Віталій КупрійКопирайт изображенияUKRINFORM

Віталій Купрій народився на Дніпропетровщині, закінчив кілька вишів за спеціальностями економіст, перекладач та юрист. Займався бізнесом з 90-х років – це була торгівля оргтехнікою, відеоапаратурою та одягом. Згодом у Віталія Купрія з’явився інший бізнес – нерухомість та реклама. Був депутатом у рідному місті Кам’янське.

На позачергових виборах до Верховної Ради у 2014 році виграв у мажоритарному окрузі в Дніпропетровській області за підтримки блоку Петра Порошенка. Але у фракції БПП пробув недовго, заявивши про незгоду з діяльністю цієї політичної сили. Згодом увійшов до партії УКРОП, але у липні 2018-го залишив її, заявивши про намір створювати власну політичну силу. Очолює громадську організацію “Всеукраїнське об’єднання правників “Маємо Право!”. Головними завданнями президента бачить подолання корупції та захист прав людей.

Андрій Садовий, 50 років, мер Львова, лідер партії “Самопоміч”

Андрія Садового кандидатом на посаду президента висунула його партія.

Андрій СадовийКопирайт изображенияUNIAN

Андрій Садовий народився у Львові, освіту здобув в університеті “Львівська політехніка”. Усе життя живе і працює у рідному місті, на час виборчої кампанії з дружиною і п’ятьма дітьми обіцяв переїхати до Києва. Починав трудову діяльність на заводі “Львівприлад”, у 1993-му став одним із засновників радіо “Люкс”, згодом – головою наглядової ради компанії “Галицькі інвестиції” – однієї з перших інвестиційних компаній в Україні, яка мала ліцензію на здійснення операцій з цінними паперами. У 1997-2005 роках головою правління “Південьзахіделектромережбуду”, головою ради ЗАТ “Телерадіокомпанія “Люкс”.

Міським головою Львова вперше став у 2006 році і обіймає цю посаду досі. У грудні 2012 року очолив партію “Самопоміч”. Після усунення від влади Віктора Януковича Андрію Садовому пропонували посаду віце-прем’єр-міністра в уряді Арсенія Яценюка, проте він відмовився і оголосив, що “Самопоміч” братиме участь у парламентських виборах. Він очолив партійний список партії, яка потрапила до Верховної Ради, але до парламенту працювати не пішов.

Віталій Скоцик, 47 років, економіст, екс-голова Аграрної партії України

На президентські вибори іде як самовисуванець.

Віталій СкоцикКопирайт изображенияUNIAN

Віталій Скоцик народився на Рівненщині, освіту здобув в Українській сільськогосподарській академії. Має ступінь доктора економічних наук. У 90-х роках викладав у Національному аграрному університеті, потім із 1997 по 2009 рік працював в American Machinery Company (АMAKO-Україна), у тому числі генеральним директором. АМАКО є одним із найбільших дилерів з продажу сільгосптехніки. Згодом перейшов до агрокомпанії із британськими інвестиціями Landkom International, де також працював гендиректором. У 2012 році підприємство припинило роботу через борги перед постачальником сільгосптехніки – тією ж таки компанією АMAKO. Невдовзі він знову повернувся до цієї компанії, на посаду голови наглядової ради.

У вересні 2014 року Віталія Скоцика обрали головою Аграрної партії України, членом якої він був ще із 2009-го. Але у вересні 2018-го усунули з посади “через порушення статуту” і “дискредитацію керівництва” партії. Сам політик заявляв про “рейдерське захоплення” партії.

Валентин Наливайченко, 52 роки, екс-голова СБУ, лідер партії “Справедливість”

Валентина Наливайченка кандидатом у президенти висунула його партія.

Валентин НаливайченкоКопирайт изображенияUNIAN

Валентин Наливайченко народився у Запоріжжі, закінчив Київський національний університет ім.Шевченка за спеціальністю перекладач англійської мови, недовго викладав в одному зі столичних вишів. У 1991-1994 роках навчався у Червонопрапорному інституті КДБ ім. Андропова у Москві. Твердить, що був відрахований із закладу за власним бажанням та повернувся у розпорядження СБУ. Повернувшись із Москви в Україну, 12 років працював на дипломатичній службі – у посольствах України у Фінляндії, США, Білорусі, а також у МЗС України. За часів президентства Віктора Ющенка був заступником міністра закордонних справ України. Три роки, до березня 2010 року, був головою Служби безпеки України. За його керівництва СБУ відкрила для вільного доступу історичні архіви, які стосуються політичних репресій та Голодомору.

У 2010 році став членом партії “Наша Україна”, у 2012-му приєднався до партії “УДАР” Віталія Кличка і за його списком був обраний депутатом парламенту. Після Євромайдану знову очолив СБУ, але пробув на посаді недовго – у червні 2015 Рада проголосувала за його відставку. У 2016 році створив і очолив партію “Справедливість”. Підтримував “Рух нових сил” і його лідера Міхеїла Саакашвілі, зокрема, брав участь у перетині кордону разом із екс-президентом Грузії, який правоохоронні органи визнали незаконним. Вважає опозиційні партії “Батьківщина”, “Громадянська позиція”, “Самопоміч”, УКРОП союзниками своєї партії.

Сергій Каплін, 39 років, депутат Верховної Ради України

Сергія Капліна висунула кандидатом у президенти Соціал-демократична партія, яку він очолює.

Сергій КаплінКопирайт изображенияUNIAN

Сергій Каплін народився на Полтавщині, закінчив Київський національний університет ім.Шевченка. Твердить, що почав працювати із 19 років, ставши тоді радником голови Держкомітету України з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики. Був помічником депутата парламенту, членом правління УСПП, у 21 рік – виконавчим директором Кременчуцького шкірно-лимарного комбінату. Журналісти припускають, що ці посади могли дістатися йому завдяки батькові, який в середині 1990-х був радником прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка.

У 2010-2011 роках керував Кременчуцькою парторганізацією “Фронту змін” Арсенія Яценюка, але уже в 2012-му на парламентських виборах його обрали депутатом по мажоритарному округу Полтави від партії “УДАР” Віталія Кличка. У 2014-му, на позачергових виборах переміг на тому ж окрузі як кандидат від Блоку Петра Порошенка. У 2015 році створив Партію простих людей, а в 2016-му перейменував її у Соціал-демократичну партію. Через два роки на з’їзді Соціалістичної партії був обраний її головою, але навколо цієї посади не згасає скандал: на лідерство претендує кілька людей.

Ігор Шевченко, 48 років, юрист, екс-міністр екології

Йде на вибори як самовисуванець.

Ігор ШевченкоКопирайт изображенияUNIAN

Народився у Кіровоградській області, закінчив Київський інститут міжнародних відносин. Працював у кількох юридичних фірмах, а до 2007 року був засновником і керівником юридичної компанії “Шевченко, Дідковський і Партнери”, потім продав свою частку у фірмі і займався громадською і благодійною діяльністю. Згідно із документами, поданими до ЦВК, Ігор Шевченко очолює чотири громадські і благодійні організації.

Працював міністром екології у 2014-2015 роках за квотою партії “Батьківщина”, в уряді Арсенія Яценюка. У липні 2015-го Верховна Рада звільнила його з посади за поданням прем’єра через “неналежне виконання обов’язків” і “корупційні дії”. Йому, зокрема, закидали лобіювання інтересів бізнесмена Олександра Онищенка, проти якого зараз порушена кримінальна справа. Однак сам Шевченко це категорично заперечував, твердячи, що мав конфлікт із керівником уряду. Підозри у корупції були зняті у судовому порядку.