У соціальній мережі опублікували фото та відео з селища Калантировка, що належить до Олександрівського району Запоріжжя та географічно розташоване між трьома районами: Олександрівським, Шевченківським та Комунарським.
Місцеве населення смітить практично на своїх подвір’ях. У той час, як одна частина запоріжців вже кілька років привчає себе до сортування сміття, на Калантировці таких проблем немає. Люди викидають пакети зі сміття уздовж дороги та одразу за огорожею свого подвір’я. Воно накопичується і поступово селище стало схожим на суцільний смітник.
Опубліковано Дмитрієм Зеленским Середа, 12 грудня 2018 р.
Довідка:
До початку 20 століття Калантировка – карантинне селище. Тут перебували на карантині (близько двох тижнів) переселенці і торговці з Криму та інших південних регіонів. Холері, чумі, тифу, вошам та іншої популярної “південної” зарази тут був поставлений досить серйозний на той час бар’єр. Як відомо, багато хвороботворних вірусів, а так само небезпечних видів комах і мікроорганізмів мігрують з Південно-Східної Азії і Африки на Північ, де в силу кліматичних особливостей вони не могли так бурхливо розвиватися раніше.
Для загороджувальних цілей завжди ставили “бар’єри” у вигляді карантинно-пропускних пунктів. Особливо це було актуально в період воєн (Кримська війна 1853-55гг), коли величезна кількість голодних і хворих мирних біженців, поранених солдатів і дезертирів рікою теки на “благополучні” території.
І зараз, в 21 столітті “Калантировка”, як її прозвали на свій тюркський лад ще в 19 столітті малограмотні кримськотатарські переселенці, блищить своїм особливим статусом “розбійницької вольниці”. Адміністративно селище карантинки знаходиться між Жовтневим, Коммунарським і Шевченківськими районами Запоріжжя, але підпорядкований Жовтневому райвиконкому. Основне населення карантинки – асимілювали кримські татари, змішані з росіянами і українцями (60%), решта населення – осілі цигани (25%) і українці (15%). Основна мова – російська з українським “суржиком”.
Оскільки, основна маса жителів карантинки – пролетаріат і декласовані елементи (роми, в селищі багато десятиліть спостерігається напружена криміногенна ситуація. Численні наркопритони, “хази” і “малини”, роками “викорінювати” місцевою міліцією привели лише до відходу цих негативних явищ в “глибоке підпілля”. Звичайно, слоган “Міліція знає все” актуальний і до цього дня. Тому багато нечистих на руку жителівкарантинки “в міру сил” відкуповуються від представників “правопорядку”. Ця тенденція поширилася і на інший, більш віддалений від центру міста селище “ДД”, названий так через своє розташування – на його території “Дніпровсько-Донецької енергетичної підстанції”. Там так само процвітає наркобізнес в циганських родинах. Скупка краденого, проституція – звичайний стан справ в цих двох районах.
