Вчора, 26 листопада  Верховна Рада підтримала ураз Президента України стосовно запровадження в окремих областях воєнного стану.

За проголосувало 276 народних обранців.

Варто зауважити, тільки сьогодні вранці з’явилося чітке підтвердження того, що воєнний стан у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії уже введено. Раніше ЗМІ повідомляли, що запровадять ВС лише 28 листопада о 9:00, втім Голова РНБО Олександр Турчинов спростував цю інформацію і заявив – воєнний стан уже введено. ПОки зрозуміло, триватиме він 30 діб, тобто до 26 грудня.

Візуально цього не помітно і поки мешканці вище вказаних регіонів із заборонами чи обмеженнями не стикалися. Але є відчутний інформаційний вакуум, суспільство не знає на що має право і що зобов’язане робити. Це породжує легку паніку та поширення неправдивої інформації.

На разі, отримати чіткі інструкції чи пояснення того, як воєнний стан буде проявлятися на практиці ми не можемо, бо ж самі силовики чекають чітких вказівок та уточнень.  Обіцяють дати інструкції найближчим часом.

А поки ми вирішили роз’яснити декілька найбільш тривожних пунктів воєнного стану.

У період дії воєнного стану часткова мобілізація оголошується Президентом України у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і обороні України. Що змінюється із введенням воєнного стану Згідно із законом України «Про правовий режим воєнного стану», у регіонах створюються адміністрації, до складу яких входять військові, які наділяються повноваженнями цивільної влади – військовослужбовці отримують такі ж повноваження, як, приміром, поліція. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади президентом за пропозицією Генерального штабу ЗСУ або відповідної обласної державної адміністрації.

Військові забезпечують правопорядок самостійно або із залученням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Якщо у регіоні розпочинаються активні бойові дії, то влада повністю покладається на військове командування та військові адміністрації.

Під час дії воєнного стану на громадян можуть чекати певні обмеження їхніх традиційних (конституційних) прав і свобод. Хоча президент запевнив, що буде вдаватись до цього лише в разі гострої необхідності – якщо війська РФ почнуть інтервенцію на материкову частину України.

Отже, можливі обмеження та обов’язки під час воєнного стану:

Трудова повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами. Це означає, що в разі потреби вас можуть залучити до робіт для забезпечення або укріплення обороноздатності України. Такими роботами можуть бути, наприклад, участь в організації захисних споруд. Багато українців вже знайомі із подібним досвідом – у серпні 2014 року після вторгнення на Донбас регулярних російських військ тисячі людей у багатьох містах України рили окопи, брали участь у виготовленні маскувальних сіток тощо.

Відчуження майна або його використання. У тимчасове використання можуть взяти вашу автівку або підселити у вашу квартиру когось із військових, що більш ймовірне за оголошення мобілізації та суттєвого загострення ситуації.

Запровадження комендантської години. У населених пунктах можуть запровадити обмеження на право знаходитись на вулиці або в публічних місцях. Досвід прифронтових міст на Донбасі показує, що такий варіант можливий в разі активних бойових дій. У населених пунктах можуть встановити особливий режим в’їзду і виїзду, обмежити свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. У вас можуть перевірити документи та оглянути ваші речі.

Мирні збори, мітинги, демонстрації та інші масові заходи на період дії воєнного стану забороняються.

Забороняється діяльність політичних партій та громадських організацій, діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення. Отже, фактично будь-яка діяльність організацій сепаратистського спрямування та інших любителів «руського миру» стає поза законом.

Військовозобов’язані можуть змінювати своє місце проживання лише з дозволу військового комісару Якщо ви володієте зареєстрованою зброєю, її можуть вилучити на деякий час. В разі загрози життю або здоров’ю людей, військові адміністрації можуть здійснювати евакуацію населення та матеріальних і культурних цінностей – у випадку загрози їхнього пошкодження або знищення.

Які права українців не можуть бути обмежені під час воєнного стану?

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, а саме:

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.

Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.

Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Стаття 59. Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Стаття 60. Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Стаття 61. Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

За матеріалами УНІАН