Наша держава переживає злам старих систем не тільки в економіці, медицині, освіті. Держава демонструє кардинальні зміни по відношенню до суспільного та релігійного життя громадян. Вперше в Україні влада офіційно підтримала святкування Реформації, яка свого часу змінила Європу.

Що таке Реформація?

31 жовтня – день масштабних перетворень у світі. Про це мало хто знає, або просто не замислюється. Але саме в цей день 500 років тому сталася подія, яку можна назвати найважливішою не тільки в духовному, а й економічному і політичному житті європейців. У Вітенберзі теолог Мартін Лютер прибив до дверей церкви 95 тез про початок релігійних змін. Саме з того почалася Реформація, наслідки якої мали всесвітній масштаб. Ви здивуєтесь, але наша Запорізька область відчула значний вплив від тих далеких подій у Німеччині. Все по черзі.

Релігія визначає світогляд та поведінку людей

Про це говорять науковці та психологи. Це також довела Реформація. Її головна ідея: релігія стає «живою», церква перестає бути посередником між віруючим та Богом. Тепер тільки власна віра допоможе спасінню. Ці та інші перетворення – у тезах Мартіна Лютера. Але до чого церковні двері, до яких вони були прибиті?

«В ті часи церкви були центром громадського життя. Ринок та храм – місця, де обговорювалися важливі питання. На дверях церков вивішували будь-які об’яви, питання, які хтіли обговорити з громадою. Лютер скористався нагодою і «прибив» свої тези,» – розповідає запорізьких громадських діяч, магістр богослов’я Михайло Торопов.

Від тоді мовою релігії стає не латинь, а місцеві мови, які перетворюються в національні. Біблію перекладають німецькою, а згодом на інші мови. Кожен мав вивчити грамоту та читати Біблію. У зв’язку з цим з’являються нові школи. Таким чином люди стають більш освідченими. Можно говорити, що Реформація стала стимулом до “освітньої революції” в Европе та сприяла розвитку національних культур і становленню держав.

Після цього змінилася не тільки Європа, почалися всесвітні трансформації. А переосмислення цінностей, яке тоді сталася, залишається актуальним для європейців до тепер. Німці пам’ятають і шанують Мартіна Лютера. Ми відвідали один з найбільших меморіалів в світі (на фото). Скульптурна композиція встановлена в місті Вормс.

Реформи

Меморіал Лютеру в місті Вормс. На пам’ятнику викарбувано відома фраза Мартіна Лютера: «Це відстоюю і не можу інакше. Хай допоможе мені Бог, амінь».

Релігійні реформи дали початок економічниму розвитку Старого Світу.

Вам, напевно, не сподобаються висновки істориків. Але факт залишається фактом: країни, які пережили процес Реформації, стали динамічно розвиватися. Зверніть увагу на Німеччину, Англію, Скандинавію. І зараз вони залишаються в лідерах.

Дослідники пояснюють, що релігійні зміни Мартіна Лютера націлювали людей на відповідальне ставлення до праці. Невтомна діяльність дає внутрішню впевненість і є служінням Богу, – наполягали протестанти.

Дивно, але доведено, що реформація (тобто зміни в духовному та культурному житті) стали головним фактором розвитку капіталістичних відносин.

Реформація і Україна

Реформаційний рух за часів Лютера не зробив масштабних перетворень в Україні, хоча окремі протестанські церкви з’явились десь через 10 років після початку реформації. Європейські зміни мали вплив на багатьох відомих українців: Станіслава Оріховського та Юрія Немирича, Феофана Прокоповича та Григорія Сковороду. Найяскравіший приклад лютеранського впливу на Україну: це переклад Біблії на розмовну – українську мову.

«Святкування Реформації давно не носить виключно релігійний характер. Вплив цього процесу на всі сфери життя настільки вагомий та масштабний: на науку, культуру, політику, технології, соціальні відносини. Ігнорувати Реформацію не може Україна, як інші історичні події, які стали ключовими для всього людства. До того ж серед жителів України дуже багато представників протестанських церков», – розповів Михайло Торопов.

Реформація на теренах Запорізького краю

Запорізька область історично пов’язана з протестантами. До речі, Перше хрещення у Східні Європі по вірі відбулося у Дніпрі в Запоріжжі у другій половині 18 сторіччя. Перші поселення на Верхні Хортиці та Кічкасі, селищі Кутузовка та місті Молочанськ (тоді Гальштат)  це поселення німецьких менонітів. Досі в цих населених пунктах мешкають їх нащадки. Меноніти привнесли в життя Запоріжжя та області німецьку пунктуальність, відповідальне ставлення до праці, розведення тварин та технології обробки землі. Великі громади менонітів у Запоріжжі з’являлись як громади виселених з європейських країн. Згадаємо історію села Терпіння під Мелітополем. Це як раз приклад такого масового переселення.

Наслідки

Україна, обравши європейський шлях, почала визнавати багаторелігійність (конфесійність). У зв’язку з цим збільшується цінність окремої людини, її прав, свобод та розвитку особистості. Таким чином європейські цінності ведуть українців до толерантності, порозуміння та згуртованості суспільства, – наголошують експерти. Так, наприклад, у Запоріжжі відбувся марш «За життя». Вперше поряд йшли представники різних релігійних конфесій: християни, мусульмани, іудеї та інші. А на свято Подяки в Києві з’їхалися гості з різних куточків Україні, Європи і, навіть, Америки. Це приклад толерантності.

Нам далеко до німецької толерантності, де, наприклад, в католицькому дитячому садочку 70 % дітей – мусульман. Вихователі пояснюють, що в такому гуртку дають ази віри, але не нав’язують окремої релігії. Навчають дітей тому, що є спільним.

В Україні чи можемо ми бути толерантними?

Чи можемо ми не перебиваючи слухати один одного? За моїми враженнями, німці, навіть, не розуміють, коли ми емоційно щось говоримо, доводимо. Вони дивуються, чому не можна просто навести свої аргументи і не махати руками. Черги до лікаря, до соціальних служб – чи це не найяскравіший приклад відсутності масової толерантності у суспільстві. Німці ніколи не дозволять собі стати в чергу людей з обмеженими можливостями. А у нас подивіться на авто на місцях парковки для інвалідів… Згадайте тисняву в маршрутці: хто сидить, а хто стоїть?..

Згадую дитячу гру, коли за короткий термін треба знайти 10 спільних рис з дітьми, які беруть участь у забавці. Перемагає той, хто знайшов «спільності» першим. А чи готові ми в дорослому житті шукати спільні риси, дослухатися до чужої думки. Шукаймо відповіді у собі, бо великі реформи починаються з маленької дії кожного.

Наталія Агаркова

Андрій Меняйло

Баннер ЖК